Дешевий російський газ. Cui prodest?
В Європейському Союзі вже дуже давно зрозуміли що таке енергетична залежність та іраціональне ставлення до енергоресурсів. Енергоефективність та відновлювані джерела енергії отримали галузеві статуси реального сектору економіки та стали невід’ємною частиною енергетичного кластеру ЄС. .
За даними Євростату, за останніх 15 років, скорочення споживання традиційних енергетичних ресурсів скоротилося майже на 40 %
Створено майже 500 000 нових робочих місць.
 
 
Зменьшилися викиди парникових газів в навколишнє середовище
 
 
 
З’явився новий термін “bio-based economy ”, або українською “біоекономіка”.
Біоекономіка, це використання відновлюваних ресурсів для виробництва енергії та продуктов харчування. Саме біоекономіка повинна покласти край викопним джерелам енергії та енергомонополіям. І саме біоекономіка є одним з головних критерієв сталого розвитку будь-якої країни.
Україна, як і більшість пострадянських країн була і є залежною від постачання природного газу з Росії. Так сталося що саме природний газ став предметом політичного та економічного тиску на нашу країну. Всі ми спостерігали “газові війни”, результатом яких стала майже найбільша ціна на газ в Європі. Саме Росія тримала та продовжує тримати нашу країну на “газовій гольці”.
Але населення це особливо не стосувалося. Чому? Бо існував та продовжує функціювати такий собі механізм, як “перехресне субсідування”. Саме перехресне субсідування в енергетиці дозволяло вдало реалізувати корупціні схеми та гасити соціальне напруження. Дешеві тарифи стали “modus operandi” для всього населення країни. Нікого та ніколи не стосувалося раціональне ставлення до енергоресурсів. А навіщо? Енергія задарма, витрачай скільки влізе. Держава за ціх схем постійно несла величезні збитки, які були фактично основними гальмами нормального економічного розвитку країни. Мати будь-яке відношення з боку чиновників або бізнесменів до газових схем було теж саме, що мати власну скважину в Саудівської Аравії.
Після Революції гідності на допомогу нашій країні прийшли розвинені країни, міжнародні політичні та фінансові іституції. Нам почали допомогати вистояти в війні з Росією, відновити нашу економіку та енергетику. Однією з головних вимог та порад стала саме ліквідація “чорной дири”, тобто перехресного субсідування. Тарифи почали зростати до економічно обгрунтованого рівня. Ось тут все й почалося. Населення перелякано, напруження зростає, війна, криза тощо. Активно почалися впроваджуватися проекти заміщення використання природного газу в бюджетної сфері, ТКЕ та промисловості. Тільки за 2014-15 р.р., введено в експлуатацію більш ніж 800 МВт котелень на біомасі. В приватному секторі за ці роки встановлено котлів на твердому біопаливі, загальною потужністю більше ніж 150 МВт . До того ж, виявилося в Україні є майже 400 підприємств з виробництва твердого біопалива, які до цього вдало експортували продукцію по всьому світу. А ще , в Україні є величезна кількість щорічно відновлюваних відходів від лісоводства, деревопереробки та відходів агрокультур. Якихось собі 30 000 000 тонн/рік, або в еквіваленті до природнього газу 12-13 млрд.м.куб. Які просто гніють на полях та в лісах, виділяючи при цьому туж саму кількість СО2, як й при спалюванні з отриманням корисного тепла. А спалювання відходів на полях та в лісах, приводить до викидів в навколишнеє середовище великої кількості парникових газів.
Таким чином, вимушено, країна зробила перші кроки на шляху до енергонезалежності та раціонального ставлення до енергоресурсів. Почалися розвиватися галузі виробництва твердого біопалива та обладнання, логістики, тепло-, та когенерації. Почав формуватися ринок теплогенерації на біомасі. Було створено близько 15 000 нових робочих місць та почала будуватися інфраструктура. Частина грошей за енергоносії почала залишатися в місцевих бюджетах. В багатьох регіонах країни з’явилося таке визначення як “біоенергетичний кластер”. Підсумком цієї програми стала тенденція к зменьшенню споживання природнього газу. В першу чергу російського.



На сьогодні економічний ефект від заміщення споживання природнього газу в якості палива для опалення в приватному секторі виглядає таким чином:
 
При тому, що деревна пелета має саму велику вартість в порівнянні з іншими видами твердого біопалива ( агропелета, тріска, дрова).
 
 
Що стосується економічного ефекту при використання твердого біопалива в теплогенерації на комерційних та бюджетних котельнях, то розрахунок ще простіший.
Вартість палива в 1 Гкал виробленого тепла складає: - природний газ 1098 грн . ( середня калорійність 8,2 Гкал/тис.м.куб, ціна 9000 грн/тис.м.куб); - деревна пелета 524 грн. ( середня калорійність 4,2 Гкал/тонна, вартість 2200 грн/ тонна).
Таким чином ми маємо всі переваги при використанні місцевих ресурсів ( деревних відходів та відходів агрокультур) перед природним газом або іншими викопними ресурсами.
Зараз Росія здає позиції, як головного постачальника газу до України та ЄС. Це дуже чутливий удар по російській економиці, яка зараз переживає ненайкращі часи. Ринки збуту природного газу динамічно зменьшуються. Український ринок не виключення. Який вихід є в країни-агресора? Правильно, за будь-який способ зменьшувати ціну на газ та утримувати сфери енергетичного впливу. Значне зменьшення ціни приведе до неефективності впровадження проектів заміщення використання газу, зупинення або повного руйнування галузі виробництва твердого біопалива та теплогенерації на біомасі.
При цьому Росія утримає свій статус головного постачальника природного газу в Україну , та за будь-яких умов буде прямо або побічно впливати на енергетичну політику нашої країни.
А саме погане в цих російських гібридних енерговійнах, це те що наш уряд може з радістю прийняти пропозиції халявної ціни. Бо дуже намагається заспокоїти соціальне напруження. Навіть ціною цілої галузі реального сектору економіки...


Результати галузевої наради УПС


5 жовтня ц.р. відбулася галузева нарада Українського Пелетного Союзу за участі провідних виробників твердого біопалива і народних депутатів України Остапа Єднака та Павла Кишкаря.

Основною темою наради було нове «Положення про порядок продажу необробленої деревини». Обговорення з представниками влади основних положень Проекту та внесення своїх пропозицій щодо їх корегування дає можливість узгодити інтереси Держави та представників галузі виробництва твердого біопалива у цій сфері. Також було розглянуто проблемні питання розвитку галузі, а саме доступу компаній до відходів лісозаготівлі в лісах, а також формування ціни на зазначені відходи.

Окрім цього, була приділена увага питанням страхування виробничих ризиків підприємств та логістики доставки готової продукції до кінцевого споживача.

Результатом трьохсторонньої зустрічі став відкритий лист до Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука з пропозицією проведення Круглого столу для обговорення виявлених проблем у галузі виробництва твердого біопалива та сприяння Держенергоефективності у вирішенні цих проблем на рівні заінтересованих центральних органів виконавчої влади.



 Шановні виробники твердого біопалива! 


На часі вирішення дуже багатьох галузевих питань.
Пропонуємо провести галузеву нараду в офісі Українського Пелетного Союзу 05.10.2015 року, о 14.00. Запрошені депутати ВР та представникі ДАЛГ.
Тема наради: 
1. Спрошення процедури закупівлі деревної сировини;
2. Прийняття пропозиції щодо корегування проекту Положення 
    Державного агенства лісового говподарства про торгівлю 
    деревиною;
3. Логістична програма
4. Розгляд програми страхування виробничих ризиків;
5. Інші галузеви питання.

Свої пропозиції щодо проведення круглого столу, просимо надсилати на адресу : ukrpelletsunion@gmail.com



                РОЗВИТОК  ТА ОПИТИМІЗАЦІЯ РИНКУ ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА                   УКРАЇНИ 

                                                 

ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИТЦВА ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА

Виробничі потужності українських виробників твердого біопалива в більшості своїй формувалися, монтувалися і запускалися в виробництво з використанням технічної документацію та комплектації обладнання, найбільш доступними і прийнятними за ціновим фактором методами. Цей сегмент виробництва відносно новий, тому розглядати його  як вже сформований  та  технічно досконалий - неможливо. Постійно відбувається модернізація, переобладнання та докомплектація з урахуванням нових технологічних рішень.

Абсолютно неврегулюване питання щодо відповідності вхідної сировини. Процес деревопереробки, після якого залишаються відходи у вигляді тирси або тріски, та які фактично є сировиною, не відповідає сучасним технологіям. Таким чином, говорити про відповідність українських виробництв європейським вимогам дещо передчасно. Хоча, по суті своїй, сам технологічний процес змін не зазнав та залишається в традиційному виробничому циклі: підготовка сировини (подрібнення, сушіння) та  процес грануляції, або брикетування (подрібнення підготовленої сировини в борошно, грануляція або брикетування, охолодження), плюс фасовка та  складування. В залежності  від робочих характеристик обладнання знаходяться фізичні параметри продукції (геометричні розміри і механічні властивості). Вирішальну роль в якості продукції мають характеристики вхідної сировини, що більшою мірою визначається хімічними параметрами в кооперації з деякими фізичними параметрами (вміст вологи, зольність, тощо). Якщо у виробничому процесі можливость підготовки та контролю сировини за фізичними параметрами є в наявності, то впливати на хімічні параметри (вміст сірки, азоту, хлору та ін.), виробник не може. Це призводить до виробництва продукції, яка за деякими параметрами не відповідає сучасним європейським та світовим стандартам.

Саме для цілей контроля якості при виробництві твердого біопалива,Українським Пелетним Союзом розроблений та вже впроваджується  стандарт ЕNuа,  який дозволить українським виробникам сертифікувати власну продукцію і отримувати її гарантований товарний статус. Зазначена продукція має попит на внутрішньому ринку України для спалювання в теплогенеруючих потужностях побутового, комунального та промислового сектору. Інстальовані в нашій країні теплогенеруючі потужності мають більш демократичні параметри для використовуваного палива та технологічно дозволяють спалювати все вироблене українськими виробниками біопаливо.

           

                                                                    ПЕРЕВАГИ СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Розглянемо взаємозв'язок з сертифікацією за ENplus та ENua (збільшення обсягів виробництва з більш високою рентабельністю)

 Алгорітм рентабельності виробництва з урахуванням сертифікації за ENplus та ENua:

                                                                                 РР = РР1 + РР2 х К

 де -РР (рівень рентабельності підприємства),

         -РР1 (Рівень рентабельності виробництва продукції ENplus),

         -РР2 (Рівень рентабельності виробництва продукції ENua),

         -К (коефіцієнт співвідношення обсягу виробництва ENplus до ENua).

Таким чином, маючи можливість істотного збільшення ціни ( 10-20%) на вироблену продукцію ENplus, виробник отримує збільшення середнього рівня рентабельності виробництва, а тим самим можливість розвитку та модернізації виробництва зі збільшенням обсягів продукції, що випускається. Наявність сертифікації за ENplus і ENua є основним чинником ринкової конкурентоспроможності  та інвестиційної привабливості біопаливного бізнесу.

Пройшовши сертифікацію і отримавши товарний статус, продукція сертифікованих виробників може бути вільно розміщена на біржі, або в якості обгрунтованих тендерних пропозицій при участі в процедурах аукціонів, тендерів, конкурсів закупівель державного (відповідно до постанов уряду про держзакупівлі) та  недержавних секторів, або реалізуватися за прямими контрактами.

 

                                                                                        ЛОГІСТИКА

Однією з головних складових в собівартості продукції є транспортна складова. У сучасній моделі бізнесу виробництва і реалізації твердого біопалива ця складова невиправдано висока і суттєво впливає на рентабельність даного бізнесу. Факторів багато. Це й спекулятивні ціни на автоперевезення, відсутність спеціального транспорту, довге плече доставки продукції, а також повна відсутність оптимальної системи логістики. Всі виробники та трейдери повною мірою пізнали на собі всі принади даної проблеми. Які ми бачимо шляхи вирішення, з урахуванням аналізу ситуації, що склалася?

1..Створення  біопаливних митного-логістичних терміналів , або регіональних логістичних терміналі з метою кооперації та збільшення обсягів складських запасів, що формують збільшення ціни продукції і можливість форвардних контрактів (превентивний викуп планованих обсягів).

 Алгоритм:

- При формуванні великих (крупнооптових) обсягів сертифікованої продукції можливе об'єднання обсягів декількох виробників з дотриманням вимог щодо якості ENplus або ENua.

Великооптовий обсяг продукції ENplus (форвардний контракт) + велика ціна і збільшення попиту = Обсяг продукції ENplus виробника А + Обсяг продукції ENplus виробника В + Обсяг продукції ENplus виробника С.

2. Організація транспортної ланцюга, що включає в себе спільне використання (мультімодальне) автомобільного, залізничного, морського транспорту. Оптимізація, що дозволяє на 10-30% знизити транспортну складову в собівартості продукції. В якості механізму здійснення даної концепції вважаємо за необхідне створення локальних накопичувальних терміналів (регіональних), які без необхідності виробнику отримувати ж.д. коди і зв'язуватися безпосередньо з Укрзалізницею, будуть орієнтовані на формування об'єднаних партій продукції (приклад: 21 т + 21т + 21т = 63 т, ж.д.вагон).

Або, формування великооптової партії продукції для перевезення морем:

Виробник - автоперевезення з коротким плечем - локальний термінал (ж.д.відвантаження) - портовий термінал.

Застосування диференційованої схеми транспортування і логістики у виробничо-маркетинговому циклі дозволить оптимізувати витрати і тим самим збільшити рентабельність виробництва твердого біопалива.

В даний момент нами розглядаються пропоновані для здійснення даної програми варіанти створення біопаливних митних і локальних терміналів, пропозиції транспортних компаній з конкурсними пропозиціями ціни перевезень. Вважаємо за необхідне створення власної логістичної, внутрішньогалузевої структури, за прикладом європейських партнерів.

                                   

                                                     СИРОВИНА ДЛЯ ВИРОБНИТЦВА ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА

Проблема: відсутність гарантованого постачання  сировини для виробництва.

Рішення: Українським пелетних союзом розроблено та направлено для розгляду проект визначення товарного статусу біомаси. Даний проект передбачає визначення статусу біомаси, як товару, його оцінки та механізму реалізації споживачам. Відповідно з цим проектом споживач отримує можливість легального придбання біомаси для власного виробництва у лісових господарств, або інших власників лісових і агро-ресурсів. До даної категорії товарної біомаси відносяться ті ресурси, які знаходяться в місцях природної локації, і не розглядаються на даний момент як ділова деревина, пиломатеріали чи основні продукційні компоненти сільгоспкультур. Механізм придбання біомаси передбачає купівлю квот на адресну певну кількість біомаси, яку покупець (виробник) самостійно збирає з місць локації. Тобто виробник, що купив квоти, самостійно, власним транспортом, з використанням механізмів і обладнання подрібнення забирає переробляє біомасу з місць її локації.

                                     

                                                   ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ  

                                                                         ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА

На сьогодні в країні діють або знаходяться на затвердженні урядом України декілька Законів та нормативних актів щодо стимуляції використання твердого біопалива,проектів заміщення природного газу при опаленні та використання альтернативних видів палива у електрогенерації. Це:

·         Постанова КМУ № 293  від 09.07.2104 р. «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання»;

·         Постанова КМУ 453від 10.09.2014 р. Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів»;

·         Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії»;

·         Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді);

·         Роз’яснення Державної регуляторної служби щодо відсутності необхідності отримувати дозвіл Мінприроди при експорті твердого біопалива;

·         Роз’яснення Державного агентства лісового господарства щодо спрощення процедури закупівлі сировини для виробництва твердого біопалива.

·         Зміни до ДБН щодо віднесення котельних на твердому біопаливі до 3-ї категорії безпеки;

·         Програма Держенергоефективності та державних фінустанов з кредитування населення для придбання  негазового опалювального обладнання  з відшкодуванням з боку держави відсотків від суми за це обладнання.


            



Український Пелетний Союз оголошує про початок програми Громадського лобіювання впровадження стандартів на тверде біопаливо за підтримки  

В межах програми громадського лобіювання, всі зацікавлені сторони мають змогу:

 - Одержати Excel-калькулятор обрахунку рентабельності проектів переходу на тверде біопаливо.

 - Одержати електронну версію посібника «Економічне обґрунтування доцільності переходу на опалення твердим біопаливом. Гармонізація українських стандартів та стандартів ЄС» 

 - Тих, хто завантажив інформаційні матеріали програми громадського лобіювання, просимо заповнити анкету, що допоможе нам встановити Вашу зацікавленість у подальшій співпраці.                                                         


 01.03. 2013р.: Український Пелетний Союз ввійшов до складу Європейської Пелетної Ради

На зустрічі членів Европейської Пелетної Ради (European Pellet Council, EPC) у Вельсі , Австрія, Український Пелетний Союз, перший і єдиний на даний момент з країн Східної Європи, відкритим голосуванням дійсних членів ввійшов до складу Европейської Пелетної Ради. Таким чином Україна стала визнаним учасником Европейського ринку біопалива.

На фото: Д-р Крістіан Ракос, президент Европейської Пелетної Ради і Микола Коломийченко, президент Українського Пелетного Союзу